Проблеми сучасного уроку,та шляхи їх вирішення

       Не тільки педагогів і вчених, а й широку громадськість завжди хвилювали проблеми викладання у школі всіх предметів, особливо географії. Адже вона відіграє чи не найбільшу роль у формуванні світогляду, моральних якостей, духовності молодої  людини. Як посіяти в серці школяра благородні ідеї? Як прилучити його до прекрасного світу географії?  Над цими питаннями замислюється  вчитель географії, йдучи на кожний урок.

Протягом останніх років не раз  змінювалися, експериментувалися й удосконалювалися програми та підручники, узаконювалися в методиці нові знахідки передового досвіду, видавалися методичні посібники, а проблема сучасного уроку так і залишається до кінця не розвязаною. І це закономірно, адже на кожному етапі розвитку суспільства до школи, а отже й до уроку, ставляться нові вимоги.

  Тому своєчасно потрібно виявити в якому напрямі вдосконалювати урок, що можна використати з методичного арсеналу минулого, здобутого нелегкою працею попередніх поколінь методистів , а що відкинути, як викоренити з уроку застійні явища, які перешкоджають поліпшенню уроку, чого саме і як найшвидше треба позбутися. З цього й почнемо.

      Для нинішнього уроку характерні: надмірна ускладненість матеріалу, що вивчається, перевантаженість його зайвими другорядними деталями,

затеоретизованість уроку, недостатня практична спрямованість його. Далеко не на всіх уроках ще панує дух творчості, самостійних пошуків, радість відкриття істини. Нерідко учні нудьгують або механічно виконують величезну кількість видів роботи, які вчитель використовує невмотивовано, заради самого урізноманітнення.  Не завжди доцільно і в міру застосовуються ТЗН. Іноді не стільки з навчально-виховною метою, скільки задля моди. Ще чимало проводиться уроків, на яких школярі слухають характеристику певної країни,не уявляючи її.

       Удосконалені програми і надалі залишаються недосконалими. А підручники? Спробуйте на рівні учня зрозуміти, усвідомити, вивчити ті положення, як подані в деяких із них.           

Урок був і залишається основною формою навчання. Ця форма дуже складна: вона передбачає тісне поєднання змісту предмета з його специфікою, спільну роботу вчителя і всіх учнів.  Зміст, структура, методи і прийоми уроку визначаються багатьма факторами, але передусім тими завданнями, які суспільство ставить перед школою. У матеріалах, що стосуються освіти, наголошується на необхідності підвищити якість навчання і виховання учнів – тобто вдосконалити урок. Сучасний урок вимагає наукового змісту матеріалу, однак доступного дітям. Учитель кожні 45  хвилин має розвивати мислення школярів, формувати їхні вміння і навички самостійно здобувати знання, виховувати.

За типом сучасні уроки географії бувають різні: комбіновані; вивчення нового матеріалу; закріплення вивченого, систематизації знань і формування їхні вміння і навички самостійно здобувати знання…  

       Відповідно до типу уроку передбачаються його структурні елементи, але вони не обов’язково повинні вкладатися в усім відому схему. Сучасний

урок повинен мати гнучку композицію. Вона зумовлюється змістом і характером матеріалу, рівнем підготовки класу, методами і прийомами, які використовувалися на попередньому уроці і які плануються на наступні, зрештою, особистими якостями вчителя. У структурі уроку необхідно забезпечити внутрішню єдність усіх його компонентів, підпорядкувавши їх навчальній, розвиваючій і виховній меті. У книжці «Організація сучасного уроку» Ю. Б. Зотов визначає структуру уроку як «сукупність різних варіантів взаємодій між елементами уроку, що виникає в процесі навчання і забезпечує його цілеспрямовану дієвість». Отже, шаблон тут недопустимий.

       Ефективність кожного уроку залежить також від того, наскільки оптимально визначено його місце в системі інших уроків, які методи і прийоми вибрано для здійснення освітньої, виховної і розвиваючої мети. Сьогодні точиться багато суперечок навколо того, які методи кращі. Відповідь же, на мою думку, одна: у руках доброго вчителя всі методи ефективні: і пояснювально-ілюстративний (з прийомами, що забезпечують розвиток мислення), і репродуктивний, і частково-пошуковий, і проблемний.

      Треба пам’ятати, творче мислення може розвиватися тільки на основі репродуктивного. Майстерність учителя полягає в тому, щоб використати ті методи, у яких оптимально поєднувались би ці два види мислення.  Основою сучасного уроку є діяльність учителя і учня. Не можна, щоб на уроці активно працював лише вчитель, а учні були пасивними спостерігачами. Педагог добирає матеріал, продумує структуру уроку, визначає зміст і мету навчання, реалізувати яку він може тільки в учню. При доборі для уроку видів діяльності школярів, форм керівництва нею слід передбачати максимальну активізацію пізнавального процесу. При

цьому не забуваймо, що робота вчителя і учня на уроках географії особлива, вона має , мистецьке спрямування. Окрім того, в різних ситуаціях та сама тема має бути опрацьована по-своєму. Звідси - необхідність створювати варіанти уроків, різноманітні за структурою.

      Проблеми сучасного уроку не будуть розв’язані, якщо ми не виховаємо освіченого, розумного, вдумливого учня. Нинішній учень має багато джерел інформації. Це і кіно, і телебачення, і радіомовленн  інтернет .  Знання школяра залежать від характеру його роботи на уроці, вдома, під час позакласних заходів. Треба вчити дітей самостійності творчому пошуку, інтенсивній розумовій роботі. Це можливо за умови створення чіткої системи завдань і запитань певних типів. Самостійна робота дасть бажані наслідки лише тоді, коли вчитель добре продумає її, заздалегідь визначить її місце в системі методів і прийомів ,а навчання проводитиме постійно, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи форми, розвиваючи творчу ініціативу учнів, виховуючи їх вподобання.                                                                                

Учитель має застосовувати різноманітні види самостійної роботи: пізнавально-пошукового характеру, на пригадування та активізацію раніше засвоєних знань, застосування їх в нових ситуаціях, самоконтроль і самоперевірку; географічні ігри, внутріпредметні і міжпредметні зв’язки тощо. Одне слово педагог повинен створювати в класі постановку зацікавленої напруженої інтелектуальної роботи, активізувати допитливість школярів, підтримувати в них ні з чим не зрівняну радість відкриття  нового. Найбільшої практичної спрямованості урокові надає самостійний пошук. Різними способами треба залучати школярів у процес самостійного здобуття знань, формувати в них навички планування такої роботи, її організації і самоконтролю. При цьому дуже важливо, щоб учень бачив кінцеву мету своїх зусиль. Тоді він прагнутиме більше пізнати,

глибше проникнути у сутність виучуваного. Якість уроку тісно пов’язана з проблемою часу педагога і школяра. Учитель повинен уміти економити час на уроці. А для цього йому слід виділяти головне в матеріалі, сконцентровувати увагу школярів на глибшому засвоєнні найголовнішого, найвагомішого, а не всього підряд. Сучасний урок характеризується застосуванням різних форм роботи з учнями: дуже цінна індивідуальна форма роботи, яка проводиться з урахуванням психологічних особливостей, здібностей, характеру школяра і спрямовується на розвиток окремої особистості. Хороші результати дає і групова форма роботи.

Однією з важливих особливостей уроку географії завжди була й залишається його емоційна виснаженість. Найдосконаліші програми, методичні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби не забезпечать високого рівня уроку, якщо вчитель не буде постійно працювати над його вдосконаленням, над підвищенням свого методичного й інтелектуального рівня.

.     Історія народу, його надбання в науці і культурі, відбиваючись у географії, невпинно її збагачують. Тому між предметні зв’язки,  в навчальній програмі з географії, нікого не здивували. Чимало вчителів і раніше вдавалися до них, інтуїтивного відчуваючи їх корисність і для розуму і для душі учнів. У цій, як і в будь-якій іншій справі, географи є справжні майстри. Щоб використати на уроці протягом п’яти хвилин матеріал з іншого предмета, мало мимохідь поговорити з колегою, що його викладає, треба неодмінно час від часу переглядати підручник, ураховувати, що вчили діти тиждень, місяць тому, а що вивчатимуть у майбутньому. Це запорука успіху, яка допоможе уникнути несподіваних курйозів і поверховості. Звичайно, кожен учитель дбає насамперед про те, щоб школярі добре засвоїли саме його предмет. Але ж вони повинні

усвідомити його і як складову часину всієї науки, у взаємозв’язках з усіма шкільними дисциплінами.

В успішному навчанні школярів географії велику роль відіграє не  тільки фахова підготовка вчителя, а й його природне обдарування, вчительський талант. Дехто ще й досі вважає, що вчитель може бути здібним і аж ніяк не талановитим, обдарованим. Гадаємо, що талант у цій професії не менше потрібний, ніж, скажімо, в акторській. Адже вчитель теж до певної міри актор. Захопити дітей навіть не дуже цікавим теоретичним матеріалом, зокрема з географії, активізувати їхнє мислення, довільну і мимовільну увагу, ввести в атмосферу творчості, викликати певні емоції, бажання осягати глибини знань- може тільки талановитий педагог.